Work Text:
Улюбленою справою Тедді було дивитись на те, як Джеймс Сіріус нервує.
Йому на радість, це відбувалось часто: перед іспитами, завданнями, коли хтось фліртував з ним чи, як зараз, коли дехто конкретний з ним не фліртував.
— Ти думаєш, я перестав їй подобатись? — він сів на ліжко поруч з Люпіном. — Я сказав щось не те? Чи не сказав чогось? Чому вона більше не хоче брати мене до себе під час операцій?
Тедді б з радістю сказав свойому улюбленому Поттеру, що річ у тому, що він неймовірно тупий, коли це стосується жінок, але бажання повеселитись було сильнішим за люпінову чесність. Він нахилився до червоного обличчя Джеймса та дуже сумно відповів:
— Насправді Сюзан тебе ненавидить.
Поттер відкрив рота, але одразу закрив його. Вираз його обличчя зробився стурбованим.
— А чому? Це вона тобі сказала? Я десь облажався минулого разу в патрулі?
— Так, й дуже серйозно, — Тедді закивав. — Вона плакала через тебе всю ніч, а потім сказала, що більше ні-ко-ли не візьме тебе з собою.
Джеймс побілів, потім якось несподівано підірвався з ліжка. Зняв куртку з гачка, взяв мітлу. Тедді захлопав очима.
— Ти куди зібрався посеред ночі, герой?
— Вибачатись! — він відповів з щирою злістю, мабуть, на самого себе. — Якщо нас хтось помітив під час патрулю, вона, як старший офіцер, мабуть, отримала покарання, а я-
Тедді підійшов і повільно, обережно закрив двері.
— Джей, я пожартував, — він пояснює повільно, як для дитини. — Знаєш що таке “жарт”, малий?
Джеймс насупився.
— От тільки не треба зараз. Якщо ти егоїстично не бажаєш, щоб я уходив, не треба мені брехати. Я винний і я маю просити вибачення.
Тедді зітхнув.
— Малиш, стара Сью хотіла тебе трахнути, — він пояснює, забираючи в Джеймса куртку. — А ти такий дурний, що прогавав всі її натяки. Ось вона й ходить зла.
Джеймс захлопав очима.
— Так я ж з тобою зустрічаюсь.
— Так ми ж тримаємо це в секреті.
Джеймс відпустив мітлу.
— Мене хотіли трахнути?!
Тедді зітхнув.
Ось чому Джеймс був не на Рейвенкло.