Зі слів безмовної душі
Series Metadata
Listing Series
-
Tags
Summary
Тисяча вісімсот одна ніч вже минула. Лишилося почекати вдвічі менше, не втонувши у вирі самотності. І він напише про це ще не один лист, який ніколи не відправить.
Series
- Part 1 of Зі слів безмовної душі
-
Tags
Summary
Олівер не слухається. Він дивиться на ту малу фігурку, що мов би й зменшується щомиті, як осяює хлопця золотаве світло, як той весь світиться, як виблискує переливами дорогоцінних металів руде волосся, що здається, над головою вже й сяє німб. Перед ним не менше як янгол, а може й сам бог. Капітан не слухається, робить крок за кроком ближче, підіймає погляд догори, до вітражу, на якому голуби. Чисті душі, як та, що перед ним зараз. Чиста, як би не намагалися її заплямувати люди з минулого, як би не плямував сам, нехотячи.
Series
- Part 2 of Зі слів безмовної душі
-
Tags
Summary
Вони так і не сплять до самісінького світанку, обидвоє не можуть заснути. Спочатку капітан шепоче йому різні ніжності на вухо, допоки не переконується, що його пара в порядку, якщо це можна так назвати, а потім просто говорять. Ні про що і про все на світі. Про нові вибрики близнюків, яким не живеться спокійно, про те, що команді трохи бракує людей, про бурю, в яку потрапили минулого тижня.
Корабель, розправивши вітрила, продовжує летіти у напрямку королівства Розіан. На зустріч новим можливостям. На зустріч нічному кошмару.Series
- Part 3 of Зі слів безмовної душі
-
Tags
Summary
Щоб молитися тобі, гроші не обов’язкові. Хоча, ти, звісно, також любиш оці всякі цяцьки, халепо, каміння дорогоцінне, перстені, сережки, та й не лишень. Пам’ятаю ті перші перли, які ти в мене виграв. Мав вгадати скільки їх там, навіть близько число не назвав, але щось таке у тобі було…чарівне? Ну не вмію я говорити так красномовно як ти, не вчили мене тому. Так і ти за ці роки не навчив. Та то не про це, то про перли. Піддався. Збрехав. Ти ж і досі того не знаєш, а я й не скажу. Досі ж їх бережеш. Так вже вони тобі пасували, так пасують. Аж злість брала, що тебе в них, хтось і побачить. Що хтось іще смітиме на тебе заглядатися. На поціловану сонцем шкіру, вкриту дрібним ластовинням, на руде волосся, яке під світлом переливалося, наче горіло вогнем, на мітку, зорю, золотом відлиту на грудях, таку ж, як у мене. Твої би портрети у кожен дім, а мене ревнощі беруть, злість розпалюють. Тоді, та й зараз.
Series
- Part 4 of Зі слів безмовної душі
-
Tags
Summary
Тобі лишень дванадцять, любий. Знаєш, що роблять звичайні діти твого віку? Грають із друзями. Веселяться. Мріють. А що робиш ти? Ще з малечку вчишся цілими днями, зубриш етикет, історію, мови. Щоби потім, як виростеш, окрім згубленого дитинства на додачу отримати ще й згублене життя? Одружишся з принцесою, яку не кохаєш, заведеш коханку, в неї народиться байстрюк. І одного дня він знадобиться для того, щоби продати, щоби це саме королівство продовжувало процвітати. А потім все по колу. Такого майбутнього ти хочеш?
Series
- Part 5 of Зі слів безмовної душі
-
Дві тисячі шістсот дев’яносто шість ночей by Така собі Мігель (StMiguel)
Fandoms: Original Work
31 May 2024
Tags
Summary
Серце теж наче спиняється. Все спиняється, навіть час. А потім біжить, біжить так стрімко. І він, і час. Рветься до того, кого не бачив так давно, що втратив ліку часу. Брехня, по правді. Насправді знає то число чудово. Дві тисячі шістсот дев’яносто шість ночей. Але обличчя майже таке ж як колись, зайвих зморшків додалося хіба. І тепер, нарешті, не сон. Не примара.
Series
- Part 6 of Зі слів безмовної душі
-
Tags
Summary
Хто б міг подумати, що магія, вона така дивна, така непримхлива. Обвінчати двох, які тільки зустрілися. Капітана-пірата й принца-байстрюка.
Та ніч мала стати єдиною. Стала першою, далеко не останньою.Series
- Part 7 of Зі слів безмовної душі