5 Works by beingandabsurdity
Listing Works
-
Tags
Summary
Владік продає біде в газеті. Міша дзвонить по оголошенню.
-
Tags
Summary
Для Міши поняття кохання завжди було глибинним та недосяжним. Звичайно, він знав як це, відчувати симпатію; бачив на прикладі друзів з університету, які щодня марили вже новими дівчатами. Та якби в нього самого запитали, що означає кохання, то він, здається б відповів, що це щось глибоке, безоднє, таке, яке звичайна людина навряд зможе осягнути. Кохання - це щось, що може в один день стати тобі замість повітря; замість безкрайого неба та зірок. Воно огорне тебе своїми довжелезними руками, й не відпустить вже, певно, ніколи. Змусить переродитися в нову людину, а потім назад прийняти подобу самого себе, знову по колу й аж до безпам’яття.
-
Tags
Summary
1964 рік. Молодий режисер Андрій та його трупа, до складу якої входять актори Михайло та Роман, піддаються тиску зі сторони КДБ за україномовну діяльність. Все йде шкереберть, і трагічний фінал здається неминучим, до одного дня, коли до стін театру навідується загадковий чоловік, що представляється поетом та обіцяє виручити.
-
Tags
Summary
В нашій тимчасовій резиденції було людяно й галасливо, й через це, як думав я, ти перестав говорити, й тільки самозосереджено слідкував за метушнею навколо. Той вечір був з самого його початку й до кінця просочений алкоголем й цигарками. Чарка за чаркою, й ми від поезії переходимо до незграбних анекдотів, від хитромудрих шахів до дурнуватих карт, а посмішка твоя здається ще більш розслабленою. Роздумуючи над чимось, що відомо тільки тобі, ти легко потираєш свою засмаглу щоку, поправляєш комір картатої сорочки, та раптом вловлюєш мій погляд. А я витріщаюся на тебе як те теля на сороку, й хтось інший би давно засумнівався в благополуччі мого глузду, та ти лиш тепло усміхнувся моєму поглядові.
-
Tags
Summary
На годиннику була шоста година і Михайло повільно, але впевнено наближався до храму. На груди ніби опустилася величезна каменюка як тільки він зайшов за ворота; Міша так розхвилювався, що навіть ноги почали тягнути його назад. З думок не зникав глибокий погляд блакитних очей, які він так хотів побачити знову, і водночас забути і не згадувати ніколи.