7 Works by handbell
Listing Works
-
Tags
Summary
— Знаєш, я справді завжди любив дощ.. — Рослинна відьма здивовано подивилася на Хантера. Його слова звучали як нонсенс! Хто може любити киплячий дощ, що може вбити тебе? Це звучало як мінімум нерозумно та нереалістично, але слова Хантера не звучали як жарт, ні..навпаки. Це звучало як тихе зізнання. Зізнання яким він ще ні з ким не ділився. Наче щось сакральне.
— Але..чому? Нащо любити те що може вбити тебе? Хіба це має сенс? — Віллоу було насправді цікаво, бо Хантер не був тією персоною що любила екстрим або тим більше був мазохістом (якщо звісно не рахувати його звички виривати волосся і битися головою об стіну головою в спробі заспокоїтися, оскільки то більше нездорові механізми подолання стресу), і у Віллоу не виходило придумати якусь іншу причину любити киплячий дощ.
-
Нічниця, Що Схована в Поні by handbell
Fandoms: My Little Pony Generation 4: Friendship Is Magic (Cartoon 2010), My Little Pony
06 Sep 2025
Tags
Summary
Серед багатьох, особливо пегасів і земних поні, розповсюджена думка що можна відмінити любе закляття, прокльон, чари. Що немає ніяких наслідків після відміни магії, що не буває затяжних чи невиліковних симптомів після заклятть.
Флаттершай теж так думала, що після того як Твайлайт зніме закляття вона забуде про цей сором назавжди(хоча кого вона обманює? Її мозок згадав би про це як тільки вона навіть спробує влягтися в ліжко та заснути). Але як тільки її перетворили назад на поні дивне почуття що щось назавжди помінялося не покидало Флаттершай. Що щось змінилося в ній, в її фізіономії і біології. В її зубах, в її крові. Спочатку вона відкинула, або, принаймні, старалася це куди подалі.
Але ні. Їй не здалося, лише зʼявилося неприємне відчуття в верхніх зубах, що з плином днів тільки посилювалося.
Або
Пʼять разів Флаттершай ховала свої ”недоліки”, і один раз хтось сказав що їх непотрібно ховати.
- Language:
- Українська
- Words:
- 1,508
- Chapters:
- 1/6
- Kudos:
- 4
- Hits:
- 47
-
Tags
Summary
Ти дивишся в дзеркало.
Обводиш поглядом себе, але водночас і не бачиш себе.
В дзеркалі
ти. В дзеркалі він.Ти дивишся в його блакитні очі, що чомусь не відблискують радісною бешкетністю. Замість неї в очах видно сум, трагедію, втрату.
Лише на мить дзеркало зникає.
І ти бачиш не трагедію в очах. Ні, ти не бачиш очей. Ти бачиш щось скляне, пусте,
мертве.Під твоїми нігтями кров. Чия це кров? Твоя чи його?Його. Шепоче твій розум, але чи це правда? Чи живий ти? Тому що живі не виглядають як мертві.
- Language:
- Українська
- Words:
- 394
- Chapters:
- 1/1
- Kudos:
- 1
- Hits:
- 16
-
Tags
Summary
— Невже кожного Блека що "розчарував та присоромив" рід випалюють із гобелену!? — Здивовано прикрикнув Джеймс. Для нього це звучало як свинство.
— Так, Матір завжди казала що "зрадники" не повинні бути на ньому. Це ніби остаточна крапка, щоб показати повне відсторонення роду від людини. — з презирством сказав Сіріус, а потім додав.
— І якби я не стягнув цей гобелен із собою то мене б так само викреслили б. Наче я й ніколи не був Блеком. — І хоч Сіріус старався зробити вигляд ніби його втеча з дому ніяк на нього не вплинула, Джеймс бачив напругу в його плечах, тож він перекинув одну руку через плечі, частково обіймаючи, проказав.
— Гей, та яка різниця що там думають ці консервативні ідіоти? В тебе є сімʼя тут. Як мінімум в обличчі мене. Тай Муні і Червохвіст теж. Тож не хвилюйся, брате. — Джеймс з полегшенням побачив як напруга в плечах Сіріуса спадає, тож він знову тицьнув в ще одну пляму.
— А він то що зробив? Чхнув не так? — пожартував Джеймс, з щастям помічаючи що його жарт спрацював, оскільки Сіріус спалахнув хоч і тихим, та щирим реготом.
— То Едуард Блек, і я не здивуюсь якщо ти виявишся правим, бо я насправді не в курсі чого його випалили… —
-
Моє лице на незнайомцю - не те, що я хотів побачити, і не те, що я готовий прийняти by handbell
Fandoms: The Owl House (Cartoon)
09 Aug 2025
Tags
Summary
— "Що і робить їхнє лице власним"? Серйозно? Живі народжується з власним обличчям з самого початку, а не роблять його власним під час життя. — Знову настала тужлива тиша, під час якої Філіп, або ж як він себе тепер іменує Белос наніс своєму творінню останній удар, скинувши його з моста вниз черепа. Ще через пару секунд після глухого стуку тіла об землю почувся голос Смерті.
— Якщо тобі так складно сприймати їх як відільних істот незвʼязаних з тобою, то сприймай їх за своїх дітей. — І вона пішла по сходах що ведуть вниз глибоко в череп. Калебу знадобилося майже ціла хвилина щоб насправді зрозуміти що сказала Смерть.
— Що!? — Чоловік побіг за Смертю, яка явно тихо реготала, зовсім не ховаючи свою посмішку.
Або
Розмова Смерті і Калеба стосовно грімвокерів.
Series
- Part 2 of Мертвонароджені
- Language:
- Українська
- Words:
- 1,131
- Chapters:
- 1/1
- Kudos:
- 1
- Hits:
- 14
-
Tags
Summary
— Ура-а-а! — При крикнув Хантер, стягуючи свій плащ, він вже хотів покласти його на землю, але Даріус вихопив його.
— Класти білий плащ на вогку землю? Ну уж ні. Давай я краще потримаю. — проговорив Даріус.
— О-о..дякую. — Спантеличено сказав Хантер, але не загострюючи на цьому увагу нарешті вийшов під дощ. Даріус з радісним подивом дивився на те як Хантер разом зі своїм птахом бігає під дощем, стрибають по киплячим калюжам, піднімається на посоху ледь не до самих дощових хмар.
У Даріуса лишилася лиш одна думка коли він дивився на них двох.
Так, Хантер справді просто дитина.
- Language:
- Українська
- Words:
- 1,818
- Chapters:
- 1/1
- Kudos:
- 9
- Hits:
- 76
-
Tags
Summary
Доволі складно виділити коли вона зʼявилася, бо я завжди відчував її. Десь під шкірою. На кінчиках моїх
мертвиххолодних пальців. На периферичному зорі.Напевно вона була зі мною з народження. Завжди готова допомогти, завжди готова прийти і заспокоїти. Готова хоч на деякий час витягти мене з кігтів жорстокого життя. Дати відпочити в своєму мертвому холоді.
Але все ж є пару спогадів, які я можу виділити.
Або
Пʼять разів Хантер знаходив втіху в смерті, і один раз він надав перевагу життю.
Series
- Part 1 of Мертвонароджені